10 клас
 Тема 8: Основи художнього конструювання виробів. (Частина 2)

Алгоритм дизайну: стадії дизайн-проекту.

Створення об'єктів дизайну — складний процес. Сьогодні в проектуванні предметів разом із дизайнерами беруть участь інженери й конструктори, технологи й економісти, лікарі й соціологи, художники та представники багатьох інших професій. Вибір професійного складу учасників проектного процесу в кожному конкретному випадку залежить від призначення об'єкта проектування, змісту поставлених завдань. Процес роботи дизайнера від первісного задуму до промислового зразка проходить кілька етапів і практично аналогічний при проектуванні будь-якого продукту(виробу).

Розгляньте зміст цих етапів на прикладі створення дизайн-проекту швейного виробу.  

Етап 1. Одержання завдання на проектування (технічного завдання — ТЗ)

Дизайнерові надаються всі необхідні відомості про об'єкт проектування:

♦  його призначення;

♦  технічні характеристики, вид матеріалу;

♦  показники якості;

♦ вимоги до проектованого виробу (функціональні, конструктивні,технологічні, ергономічні й ін.).

При цьому об'єктом дизайнерського проектування може бути як уже існуючий виріб із метою його модернізації, так і створення принципово нового виробу.

Етап 2. Передпроектні дослідження

Мета цього етапу — збір усіх необхідних для проектування матеріалів. На цій стадії дизайнер проводить патентний пошук, роботу з джерелами інформації (в архівах, бібліотеках тощо), вивчає аналоги, вітчизняний і закордонний досвід у цьому питанні. Крім того, може бути зорганізоване опитування споживачів.При проектуванні моделей одягу вивчають напрямки сучасної та перспективної моди (колірна гама, композиційне рішення, фактура матеріалів тощо). Для вивчення поточного напрямку моди обирають кілька моделей із журналів мод та іншої літератури.

Аналіз виконують у такій послідовності:

♦  загальні тенденції моди;

♦ стиль, крій та силуети, властиві моді на аналізований асортимент одягу поточного періоду;

♦  найбільш модні оздоби, дрібні деталі (коміри, кишені) тощо. 

Аналіз перспективного напрямку моди виконують за рекомендаціями Будинків моделей, журналів мод у тій самій послідовності, що й для моди поточного періоду, і доповнюють дослідженням моди на основні й оздоблювальні матеріали.

Етап 3. Ескізне проектування

Для вибору й обґрунтування основної моделі-пропозиції задля подальшої розробки необхідно провести оцінку моделей. Метод експертного оцінювання найчастіше застосовують для вибору оптимальної моделі в дизайні, тому що він є найбільш ефективним і результативним при порівнянні кількох проектів за їхнім ступенем відповідності заданому критерію.

На цьому етапі створюється банк ідей. При цьому пропонується розробити кілька моделей-аналогів проектованого виду одягу з метою вибору оптимального конструктивного й колірного рішення основної моделі-пропозиції. Виконується досить велика кількість малюнків і начерків, що дозволяють представити об'єкт у всіх ракурсах, виділити й підкреслити його особливості.

При розробці моделей можливі два варіанти художнього пошуку: від обраного матеріалу до форми виробу й, навпаки, від форми до матеріалу. Розроблені моделі-аналоги виконують у вигляді художніх ескізів: у кольорі, у вільному масштабі, манері й техніці виконання. Для більш повного представлення моделей їх можна зобразити  у двох проекціях: вид спереду та ззаду. При наявності багатошарових комплектів слід виконати замальовки кожного виду одягу окремо. Основну увагу приділяють художній виразності виробу, оптимальності форми, композиційній єдності окремих частин, конструктивній логічності, органічності, взаємозв'язку форми, конструкції й матеріалу, правильному використанню декоративних елементів, колірної гармонії тканини, обробки й фурнітури. За розробленими ескізами дають опис їхнього зовнішнього вигляду.

Для вибору й обґрунтування основної моделі для подальшої розробки проводиться оцінка моделей. Експертна оцінка — це процедура одержання оцінки проблеми на основі групової думки спеціалістів (5—12 експертів). Спільна думка має більшу точність, ніж індивідуальна думка кожного з фахівців. Саме цей метод найчастіше застосовується для вибору оптимальної моделі в дизайні, тому що він є найбільш ефективним і результативним для одержання якісних оцінок при порівнянні кількох проектів за ступенем їхньої відповідності заданому критерію. Важливий правильний добір експертів. Експерти повинні мати досвід у галузях, що відповідають розв’язуваним завданням. При доборі експертів варто враховувати момент особистої зацікавленості, що може стати істотною перешкодою для одержання об'єктивної думки. Тому важливо дібрати незалежних експертів.

При цьому найпоширеніші методи Кулі, коли один експерт, найбільш авторитетний фахівець, рекомендує ряд інших і далі по ланцюжку, поки не буде дібраний необхідний колектив.

Для проведення експертної оцінки необхідно заздалегідь розробити бланки анкет для експертів. Вони можуть бути з питаннями відкритої й закритої форми, відповідь може даватися у вигляді судження, парного порівняння, оцінки з балах та ін. 

Анкета може мати такий вигляд: 

 ПІБ експерта________________________________________

Показники якості	Максимальна оцінка	Оцінка моделей
		Модель 1	Модель 2	Модель 3

Отримані в процесі ескізного пошуку варіанти виробу або його окремих вузлів рівні між собою для вибору оптимального розв'язання з урахуванням ергономічних і естетичних якостей зовнішньої форми виробу, конструктивно-технологічних особливостей. У результаті експертної оцінки здійснюється вибір найкращого варіанта. Обраний ескізний проект стає основною моделлю-пропозицією й служить основою для розроблення технічного проекту й технічної документації. Для наочного показу художнього рішення основну модель-пропозицію зображують двома ескізами: художнім і технічним.    

Художнє рішення основної моделі дають у кольорі у двох ракурсах (спереду і ззаду), з усіма аксесуарами.    

У технічному ескізі модель виконують у вигляді графічного малюнка, що лаконічно відображає модельні особливості виробу.