ІІ семестр
Технологія виготовлення
штучних квітів
І семестр
В*ЯЗАННЯ СПИЦЯМИ
ПРАВИЛА В*ЯЗАННЯ СПИЦЯМИ
1. Петлі початкового ряду набирають на дві спиці, складені разом
1. Петлі початкового ряду набирають на дві спиці, складені разом
2. Короткий кінець нитки біля великого пальця, нитка від клубка - біля вказівного пальця лівої руки.
3. Після набору потрібної кількості петель короткий кінець нитки та нитку від клубка зав*язати на один вузел (щоб зафіксувати розмір першої петлі). Одну спицю виймають, тим самим послаблюють петлі початкового ряду.
4. Перша і остання петлі називаються КРАЙОВИМИ і в розрахунок кількості петель для візерунка чи вироба не включаються (їх завжди набирають додатково, крім виробів циліндричної форми)
5. Першу петлю знімають на праву спицю, не пров*язуючи її, а останню в*яжуть виворітною петлею для утворення рівного краю у вигляді "косички".
6. Одна крайова петля "косички" дорівнює двом пров*язаним рядам.
7. ЛИЦЬОВИЙ бік роботи - кінець нитки від набору петель справа, в*яжуться непарні (1,3,...15) ряди.
8. ВИВОРІТНИЙ бік роботи - кінець нитки від набору петель зліва, в*яжуться парні (2,4,...14) ряди.
Будова петлі
Основні елементи в*язання спицями
Лицьові петлі
Основні елементи в*язання спицями
Виворітні петлі
РЕЗИНКА 2х2
ШАПКА
(зменшений зразок)
1. Набрати 42 петлі.
2. Зв*язати 20 рядів резинкою 2х2 (або 1х1).
3. Зв*язати 16 рядів панчішною в*язкою.
4. Зв*язати "спуск" (завуження) шапки:
- розділити петлі на 4 однакових ділянки (40:4 =10), першу петлю кожної ділянки позначити "маркерами"(контрастними нитками чи канцелярськими скріпками);
- пров*язуючи кожний лицьовий(непарний) ряд, "марковану" петлю в*язати разом з наступною за нею петлею разом лицьовою;
- всі виворітні(парні) ряди в*язати виворітніми петлями ;
- так в*язати, поки на спицях не залишиться 4+2(крайові) петлі;
- 6 петель пров*язати разом виворітною, робочу нитку відрізати, залишивши 30-40см;
- кінець нитки просилити крізь останню петлю та затягнути.
5. Краї шапки зшити трикотажним швом:
ШАПКА (відео):
ПОМПОН
ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІНТЕР"ЄРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Підручник для 8 класу (з сторінки 173):
ВИГОТОВЛЕННЯ ПІДСТАВКИ ПІД КРУЖКУ
Декор із зіпсованих лапочок
Органайзер із картонних трубок:
Використання піддонів у інтер"єрі:
Догляд за вишитими виробами
Насамперед вишиту тканину потрібно випрати. Перед пранням вишивки, спочатку спробуйте випрати невеликий її шматочок. Періть вишивку окремо від інших речей, бажано вручну, розчинивши в теплій воді універсальний порошок або мило.
Щоб перевірити чи не линяє нитка, намочіть фрагмент вишивки і промокніть ватою. Якщо нитки полиняли, пофарбувавши тканину, то використовуйте на цих ділянках відбілювач не заходячи на вишивку. Щоб уникнути линьки кольорових ниток, у воду, для прання, рекомендується додати трохи солі з розрахунку по 1 ч. л. солі на 1,5 л води. Категорично не слід терти і викручувати вишивку! Після прання вишивку потрібно ретельно прополоскати в холодній воді, розкласти на махровому рушнику і скачати в рулон. Щоб нитки зберегли свій блиск та не линяли, у воду при полосканні можна додати трохи оцту з розрахунку по 1 ч. л . оцту та солі на 1 л води.
Сушити вироби потрібно у розпрямленому вигляді. Не пересушувати. Якщо ж виріб пересушено, його слід зволожити водою, дати трохи полежати і пропрасувати добре розігрітою праскою із парою.Вишивку слід прасувати тільки з виворітного боку. Прасувати вишивку рекомендується через спеціальну тканину на м ʼякій підкладці. Після того як тканина пропрасована, дайте їй трохи полежати в розгорнутому вигляді і підсохнути. Вишивку крохмалять, щоб надати тканині жорсткісті, щільністі, гарного зовнішнього виду і щоб річ не так швидко забруднювалась. Крохмалити вишиті вироби можна за допомогою спеціального спрея або саморобного натурального крохмалю. Хоча 2- й спосіб і трудомісткий, але для тканини він безпечніше.
Отже, вишиті речі будуть мати привабливий вигляд довгий час, якщо дотримуватися таких рекомендацій:
• прати в теплій воді (не більше 40*С);
• ретельно полоскати вироби після прання до чистої води;
• прати вручну, дуже обережно, не викручувати;
• не використовувати пральні засоби із вмістом речовин для вибілювання;
• випрані вироби полоскати в холодній воді;
• після прополіскування помістити виріб (у розправленому вигляді) в розчин з оцтом та сіллю для закріплення кольору вишивки та надання блиску ниткам;
• за необхідності, підкрохмалити випрані вироби;
• сушити виріб у розправленому вигляді і не пересушувати його;
• прасувати виріб від центра до боків;
• праску рухати вздовж нитки основи;
• прасувати вишитий виріб тільки з виворітного боку на м’якій основі.
• прати в теплій воді (не більше 40*С);
• ретельно полоскати вироби після прання до чистої води;
• не використовувати пральні засоби із вмістом речовин для вибілювання;
• випрані вироби полоскати в холодній воді;
• після прополіскування помістити виріб (у розправленому вигляді) в розчин з оцтом та сіллю для закріплення кольору вишивки та надання блиску ниткам;
• сушити виріб у розправленому вигляді і не пересушувати його;
• прасувати вишитий виріб тільки з виворітного боку на м’якій основі.
ІІ семестр
Вільна гладь
Гладь — техніка вишивання, при
якій площина узору повністю або частково заповнюється прямими чи похилими
стібками.
1.
Технологія виконання простої гладі
Проста
гладь -
двобічна, вільна, виконується по попередньо нанесеному контуру без настилу,
використовується в кольорових рослинних орнаментах для вишивання дрібних
елементів (довжина стібка не більше 1см).
Послідовність виконання:
• нанести, на тканину контур узору (бажано,
щоб узори складалися із невеличких квіточок, листочків, бутонів тощо, щоб
довжина стібка не переважала 1 см);
• закріпити нитку одним із відомих способів;
• дрібні листочки вишивають косою гладдю,
ягоди — прямою;
• у більших елементах стібки розташовують по формі узору: в пелюстках
квіток — від краю до центра, в листочках — від краю до середини, у напрямі
жилок;
• інколи контур листка зашивають не
повністю;
• голку треба вколювати за лінію узору, щоб
захопити її під стібками, бо не кожну вишивку після закінчення можна прати.
Технологія виконання білої гладі
Біла гладь (висока, «бродері»)
Одним із різновидів двобічної
гладі з настилом є біла гладь. Нею колись оздоблювали постільну, столову й
жіночу білизну. Вишивали білими нитками по білому або сірому полотну. Звідси і
пішла назва «білизняна гладь».
Білим по білому шила,
Інеєм рубила
Сороченьку чумаченьку,
Що вірно любила.
Ця техніка асоціювалася в народі з красою і ніжністю морозних узорів. Для більшої контрастності додавали невибілені (сурові) нитки або злегка підфарбовані в голубувато-попільні відтінки («куницями»). Це була клопітка робота, нею займалися молоді дівчата, що і відобразилося в народних піснях:
Чи я тебе, біле, не білила?
Чи я тебе, біле, не золила?
А я тебе, біле, шануватиму
На великий празник надіватиму.
Згодом почали оздоблювати комірці, манжети, носовички з тонких прозорих тканин, жіночі блузки, дитячі сукні.
І стали називати цю гладь «білою», або «високою», або «бродері».
Послідовність виконання білої гладі:
• обшити контур візерунка дрібними стібками швом «уперед голку»;
• зробити настил (щоб гладь була опуклою, нитка повинна бути товща за робочу);
• настил зашити стібками гладі в напрямі, перпендикулярному настилу;
• слідкувати, щоб стібки гладі закривали контур візерунка;
• для роботи краще брати м'які та блискучі нитки (муліне або шовк).
Види білої гладі:
а - "шнурочок"; б - "вузлик"; в-е - "горошки"; ж - "лапочка", "листочок" ; з - "квіточка" ; и-к - "листочок у розкол".
«шнурочок»:
- класти настил швом «уперед голку»;
- вкрити настил прямими вертикальними
стібками зліва направо.
«горошки»:
- обшити контур швом «уперед голку»;
- виконати настил обраним способом;
- вкрити настил стібками гладі, щоб вони закривали намітку контура і лягали в напрямі, протилежному настилу.
«листочок у розкол»:
- якщо листочок широкий, то його ділять посередині на дві частини;- обшити контур;
- виконати настил із довгих паралельних стібків;
- спочатку заповнити цілу частину листочка;
- дійти до розколеної
частини, заповнити стібками одну сторону, а потім перейти до іншої.
«коса гладь»:
призначається здебільшого для вишивання листочків
та візерунків із хвилястими лініями контура.
«різаний листочок»:
виконують косою гладдю, а контур частинки, вишитої
вузликами, обшивають шнурочком, строчечкою або стебловим швом.
фестони:
для оформлення країв виробів застосовують крайовий
або петельний шов із настилом. При вишиванні фестонів стібки треба класти
перпендикулярно до країв виробу.
Технологія
виконання художньої гладі
Художня гладь – двобічна, вільна,
виконується по попередньо нанесеному контуру.
Послідовність виконання:
• перевести малюнок на тканину;
• обшити контур швом «уперед голку»;
•
підібрати нитки в холодній або теплій колірній гамі (часто в одному
кольорі необхідно поєднати до 10 і більше відтінків); закріпити робочу нитку;
• починати класти стібки з
верхньої частини узору (пелюстки, квітки) до низу, спочатку йдуть стібки
світлих кольорів, потім темніших;
•
стібки робити різної довжини, щоб перехід від одного кольору до іншого
був плавним;
•
стібки розміщують за напрямком жилок квітів та листя.
Технологія
виконання полтавської гладі
Полтавська
гладь —
один із різновидів гладі «у прикріп». Однобічна техніка вишивки. Усю поверхню
малюнка заповнюють довгими стібками від одного боку контуру до другого або від
центру до країв. Довжина стібка може бути до 3 см. Щоб стібок щільно
прилягав до тканини, його прикріплюють одним або кількома косими стібками. Якщо
косі кріпильні стібки розмістити на одному рівні, вони виглядають як додатковий
декоративний елемент. Щоб кріпильні стібки були менш помітні, їх розміщують на
різному рівні.
«коса гладь»:
призначається здебільшого для вишивання листочків та візерунків із хвилястими лініями контура.
«різаний листочок»:
виконують косою гладдю, а контур частинки, вишитої
вузликами, обшивають шнурочком, строчечкою або стебловим швом.
фестони:
для оформлення країв виробів застосовують крайовий або петельний шов із настилом. При вишиванні фестонів стібки треба класти перпендикулярно до країв виробу.
Технологія виконання художньої гладі
Художня гладь – двобічна, вільна,
виконується по попередньо нанесеному контуру.
Послідовність виконання:
• перевести малюнок на тканину;
• обшити контур швом «уперед голку»;
• підібрати нитки в холодній або теплій колірній гамі (часто в одному кольорі необхідно поєднати до 10 і більше відтінків); закріпити робочу нитку;
• починати класти стібки з верхньої частини узору (пелюстки, квітки) до низу, спочатку йдуть стібки світлих кольорів, потім темніших;
• стібки робити різної довжини, щоб перехід від одного кольору до іншого був плавним;
• стібки розміщують за напрямком жилок квітів та листя.
Технологія виконання полтавської гладі
Полтавська гладь — один із різновидів гладі «у прикріп». Однобічна техніка вишивки. Усю поверхню малюнка заповнюють довгими стібками від одного боку контуру до другого або від центру до країв. Довжина стібка може бути до 3 см. Щоб стібок щільно прилягав до тканини, його прикріплюють одним або кількома косими стібками. Якщо косі кріпильні стібки розмістити на одному рівні, вони виглядають як додатковий декоративний елемент. Щоб кріпильні стібки були менш помітні, їх розміщують на різному рівні.
• нанести малюнок на тканину;
• закріпити нитку стібком або петлею, роботу починати зліва направо;
• голку вколюють праворуч через 1,5-2
см і виводять ліворуч через 3-4 мм знизу під стібком;
• виконати перехват і вивести голку біля початку першого стібка;
• на довгому стібку виконують 2 — 4 перехвати, а щоб вони були непомітними, кладуть їх не на одному рівні;
• стібки треба класти щільно один до одного, щоб робоча тканина не просвічувалася;
• у квітах стібки розташовують від середини квітки як промені, при вишиванні листків — паралельно один одному.
Технологія виконання гладі «верхошов» («володимирський шов»)
Це - однобічна гладь, вишита
глухим вільним швом. Він відомий ще як «володимирський шов» або «володимирське
шиття» завдяки вишивальницям села Мстьора Володимирської області.
Послідовність виконання:
- нанести малюнок на тканину (характерними для цього шитва є квіти, листя,
ягоди, птахи, комахи);
- вишивають густими стібками: кладучи їх від краю до центра узору, або навпаки: від центра — до краю;
- стібки кладуть по формі узору: в квітках від краю до центра, а в листках — із нахилом від краю до краю;
- якщо робити стібки різної довжини, то контур узору буде зубчастим;
- виконують «верхошов» товстими кольоровими нитками — ірис, муліне в пасмо, вовняними.
Основний колір — червоний, додаткові — синій, зелений, жовтий, коричневий, бежевий.
- на вивороті утворюється контур малюнка, позначений маленькими, як штрихи, стібками.
Технологія виконання російської гладі
Російська гладь – однобічна техніка вишивки.
• нанести малюнок на тканину;
• обшити контур швом «уперед голку»;
• напрям стібків по всьому малюнку повинен бути горизонтальним або вертикальним;
• виконується швом «уперед голку»;
• на голку набрати 2-3 нитки тканини, а під голку — 10-16 ниток;
• при зворотному ході голки стібки повинні щільно прилягати до попереднього ряду і перекривати проміжки;
• на виворотньому боці вишивка має вигляд дрібненьких стібків, розташованих паралельними рядами;
• стібки повинні бути однакової довжини.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ: Вишивальні техніки
І семестр
Мірки:
1. Півобхват талії
|
Ст= 32см
|
2. Півобхват стегон
|
Сс= 44см
|
3. Довжина спідниці
|
Дс=47см
|
Прибавка на вільне облягання по лінії талії
|
Пт=1см
|
Прибавка на вільне облягання по лінії стегон
|
Пс=1см
|
РОЗРАХУНОК
1. Довжина спідниці:
ТН=Дс=47см
(З лівого краю паперу побудувати вертикальний відрізок ТН довжиною 47см).
2. Ширина спідниці по лінії стегон:
ТТ1=Сс+Пс=44+1=45см
(Від точки Т вправо провести перпендикуляр довжиною 46см, позначити точку Т1. Добудувати прямокутник ТТ1Н1Н).
3. Лінія стегон:
ТС=16...18см (Відстань ТС обирають індивідуально залежно від зросту людини: високий зріст - 18см, середній - 17см, низький - 16см)
(Від точки Т вниз відкласти відстаннь ТС, позначити точку С. Через точку С провести перпендикуляр вправо,на перетині з відрізком Т1Н1 позначити точку С1)
4. Ширина заднього полотнища спідниці:
ТТ2= ТТ1:2 -1=45:2-1=22,5 -1=21,5см
(Від точки Т вправо відміряти 21,5см, позначити точку Т2. Через точку Т2 провести пепендикуляр вниз. На перетині з відрізком СС1 позначити точку С2, на перетині з НН1 позначити точку Н2)
5. Місце розташування задньої виточки:
ТТ3=0,4×ТТ2=0,4×21,5=8,6см
(Від точки Т вправо відкласти 8,6 см, позначити точку Т3. Через точку Т3 провести перпендикуляр до перетину з відрізком СС1, на якому позначити точку С3 )
6. Місце розташування передньої виточки:
Т1Т4=0,4×Т1Т2=0,4×23,5=9,4см
(Від точки Т1 вліво відкласти 9,4см, позначити точку Т4. Через точку Т4 провести перпендикуляр до перетину з відрізком СС1, на якому позначити точку С4)
!!! Т1Т2=ТТ1-ТТ2=45-21,5=23,5см
7. Сума виточок:
Σв=(Сс+Пс)-(Ст+Пт) =(44+1)-(32+1)=45-33=12см,
(де ∑ - «сума», в - «виточка»)
(де ∑ - «сума», в - «виточка»)
(Без побудови!)
8. Бічна виточка:
∑в:2=12:2=6см
(Від точки Т2 вліво і вправо - по 3см, вершина виточки - від точки С2 5см вгору. Точки сполучити плавною опуклою лінією під лекало, подовжуючи верхні краї виточки на 1см)
9. Задня виточка:
∑в:3=12:3=4см
(Від точки Т3 вліво і вправо - по 2см, вершина виточки - від точки С3 3см вгору. Точки сполучити прямими лініями під лінійку, подовжуючи верхні краї виточки на 0,5см)
10. Передня виточка:
∑в=12:6=6см
(Від точки Т4 вліво і вправо - по 1см, вершина виточки - від точки С4 8см вгору. Точки сполучити прямими лініями під лінійку, подовжуючи верхні краї виточки на 0,2см)
Лінію талії оформити за допомогою лекала (див. креслення) РОЗКРІЙ СПІДНИЦІ
Тканину скласти вдвоє лицьовим боком всередину, утворюючи згини тканини з двох боків.Розкладка деталей викрійки вздовж двох згинів тканини:середня лінія спинки - зліва; середня лінія переда - справа.Викрійки приколоти шпильками, спрямовуючи їх вістря в один бік.
Обвести викрійки двома лініями: перша - по контуру, друга - на відстані припуска на шов. Величина припуска вказана на викрійці: верхній зріз - 1см, бічний - 2см, нижній - 3 см, по поясу - 1см
Можна розташувати викрійки вздовж одного згину тканини:
Вирізати по лінії припуска на шов! Під час вирізаня деталей спідниці нижнє лезо ножиць не відривати від стола, тканину не піднімати!
Після розкрою переднього та заднього полотнищ викрійку пояса прикласти до виворітнього боку тканини (довжина - вздовж нитки основи ), приколоти шпильками, обвести двома лініями та вирізати аналогічно попереднім деталям.
Розкрій виконано!
ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ
ОБРОБКИ СПІДНИЦІ
1. Підготовка деталей крою до обробки (перенесення
контурних ліній та контрольних міток з одного
боку деталі на інший за допомогою копіювальних стібків, прокладання прокладних
стібків по середніх лініях переда і спинки)
2. Підготовка спідниці до І примірки (зметати
виточки, бокові зрізи, приметати пояс)
3. Проведення І примірки і усунення недоліків
4. Обробка спідниці після І примірки:
4.1. Обробка виточок, кокеток, рельєфів, складок, кишень.
4.2. 3’єднання бокових зрізів
4.3. Обробка застібки
4.4. Обробка верхнього зрізу спідниці поясом(чи підкрійною обшивкою)
5. Проведення ІІ примірки
6. Обробка нижнього зрізу.
7.Остаточна обробка(чищення виробу від залишків тимчасових стібків,
крейдяних ліній, волого-теплова обробка(ВТО), виметування петель та пришивання
гудзиків)
Після розкроювання з деталей спідниці зняти викрійку, але шпильки залишити у тканині. По контурних лініях прокласти копіювальні стібки контрастною ниткою муліне (довжина стібка - 0,5-1см, висота стібка - 2,5-3см:
Підготовка деталей краю до обробки (перенесення контурних ліній та контрольних міток з одного боку деталі на інший за допомогою копіювальних стібків)
Після розкроювання з деталей спідниці зняти викрійку, але шпильки залишити у тканині. По контурних лініях прокласти копіювальні стібки контрастною ниткою муліне (довжина стібка - 0,5-1см, висота стібка - 2,5-3см:
Після виконаних копіювальних стібків з іншого боку деталей навести контурні лінії по стібках:
Краї деталей розтягнути у різні боки, нитки копіювальних стібків у середині деталей розрізати так, щоб половина нитки лишилась з одного та з іншого боку:
Такий вигляд деталі спідниці мають з лицьового боку:
!!! На виворітному боці переднього полотнища спідниці з боку лівого бічного зрізу позначити мітку для майбутньої застібки (12-14см від верхнього зрізу):
ОБРОБКА ВИТОЧОК
1. Скласти виточку вдвоє лицьовим боком всередину, зметати* від вузького
кінця до широкого.
2. Зшити** виточку у зворотньому напрямку, виконуючи закріпки на початку і в кінці
шва.
3. Видалити нитки зметування.
4. Запрасувати виточку у бік лінії середини деталі
*"Зметати" - з"єднати деталі ручними стібками тимчасового призначення контрастними нитками;
**"Зшити" - з"єднати деталі машинною строчкою чи ручними стібками постійного призначення нитками в тон.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
1. Скласти виточку вдвоє лицьовим боком всередину:
Сколоти шпильками:
Зметати швом "уперед голкою"від вузького кінця виточки до широкого:
2. Зшити виточку швом "назад голкою" у зворотньому напрямку, виконуючи закріпки на початку і в кінці шва:
3. Видалити нитки зметування та копіювальних стібків вздовж шва "уперед голкою":
4. Запрасувати припуски виточок у бік лінії середини деталі:
З’ЄДНАННЯ БІЧНИХ ЗРІЗІВ СПІДНИЦІ
ІЗ ЗАСТІБКОЮ У ЛІВОМУ БІЧНОМУ ШВІ
1. Скласти переднє та заднє полотнище спідниці лицьовим боком всередину, урівняти
зрізи і зметати зверху вниз по намічених лініях.
2. Зшити на швейній машині, відступаючи від ручної строчки на 0,1 см. У
лівому бічному шві залишити незшиту ділянку для застібки (на початку і в кінці
швів виконати закріпки).
3. Видалити зметувальні нитки, залишити їх тільки на ділянці застібки.
4. Припуски на шви розпрасувати.
5. Зрізи обметати на краєобметувальній машині.
6. Ще раз припрасувати.
7. Видалити нитки зметування на ділянці застібки.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Скласти переднє та заднє полотнище спідниці лицьовим боком всередину, урівняти зрізи і сколоти шпильками (шпильки вістрями спрямовані до зрізів та перпендикулярно до майбутнього шва)
Зметати
(швом "вперед голкою" нитками контрастного кольору)
зверху вниз по намічених лініях:
Зшити
(швом "назад голкою" нитками в тон тканини) , відступаючи від ручної строчки на 0,1 см.
(на початку і в кінці швів виконати закріпки):
У лівому бічному шві залишити незшиту ділянку для застібки (зшити тільки ділянку від мітки до нижнього зрізу):
Правий бічний шов зшити повністю
(від верхнього зрізу до нижнього):
Видалити зметувальні нитки, залишити їх тільки на ділянці застібки:
Припуски на шви розпрасувати:
Видалити нитки зметування на ділянці застібки:
ОБРОБКА ЗАСТІБКИ ТАСЬМОЮ -"
БЛИСКАВКА"
1. Шов, в якому розташовується застібка, зшити, залишивши незшитою ділянку
для застібки (ширина шва 2 см).
2. Припуски шва розпрасувати.
3. Під праву сторону шва (заднє
полотнище) підкласти тасьму "блискавку" так, щоб ланки не перекривались
переднім полотнищем, приметати тасьму зверху вниз на відстані 0,2-0,3см.
4. Ланки "блискавки"
накрити лівою стороною шва (переднім полотнищем) і приметати шириною шва 0,8-1
см знизу вгору.
5. Настрочити "блискавку", починаючи з переднього полотнища на 1
см від підігнутого краю, внизу - під кутом, по задньому полотнищу - на 0,1 -
0,2см від підігнутого краю.
6. Видалити нитки зметування.
7. Застібку припрасувати.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
Під праву сторону шва (заднє полотнище) підкласти тасьму "блискавку" так, щоб ланки не перекривались переднім полотнищем, приметати (швом "вперед голкою") тасьму зверху вниз на відстані 0,2-0,3см:
Ланки "блискавки" накрити лівою стороною шва (переднім полотнищем) і приметати шириною шва 0,8-1 см знизу вгору:
Вид з виворітного боку:
Пришити "блискавку" швом "назад голкою", імітуючи машинну строчку:
Строчку прокладають по задньому полотнищу на 0,1-0,2см:
Перехід строчки з заднього полотнища на переднє виконати під кутом 90-75 градусів:
По передньому полотнищу строчку прокладати на 0,8-1см (лінію краще позначити під лінійку кравецькою крейдою чи милом):
Видалити нитки приметування:
Застібку припрасувати:
1. Пояс скласти вдвоє по довжині виворітнім боком всередину і припрасувати.
2. Один довгий зріз пояса підігнути на 1см на виворітній бік та заметати.
Припрасувати.
3. Незаметаний довгий зріз пояса
лицьовим боком прикласти до виворітнього боку спідниці по верхньому зрізу так,
щоб короткий зріз пояса виходив за переднє полотнище спідниці на 1см, а за
заднє полотнище - на 4см.
4. Пояс приметати до спідниці по
наміченій лінії (на 1см від краю).
5. Пояс пришити на машині, виконуючи закріпки на початку і в кінці шва.
6. Видалити нитки приметування.
7. Пояс і припуски на шов відігнути вгору і запрасувати.
8. Пояс скласти вдвоє лицьовим боком всередину по коротких зрізах.
9. Зметати на 1см від краю, зшити, видалити зметувальні нитки.
10. Вивернути пояс на лицьовий бік, виправити кутики.
11. Вільний заметаний зріз пояса приметати до спідниці, перекриваючи
підігнутим краєм попереднюню машину строчку на 0,1см.
12. Настрочити пояс на швейній машині на 0,1см від підігнутого краю.
13. Видалити зметувальні нитки.
14. Пояс припрасувати.
ОБРОБКА НИЖНЬОГО ЗРІЗУ СПІДНИЦІ
Існує кілька способів обробки нижнього зрізу спідниці. Вибір способа
обробки залежить від виду тканини та фасону спідниці. Частіше нижній зріз
обробляють швом упідгин з закритим зрізом (для тонких тканин) та швом упідгин з
відкритим зрізом, обметаним на краєобметувальній спецмашині (для грубих тканин).
1. Нижній зріз спідниці заметати на виворітній бік по наміченій лінії
підгину.
2. Припрасувати.
3. Зріз обметати на краєобметувальній машині (коли тканина товста), підігнути
на виворітній бік на 0,7 см (коли тканина тонка) чи обметати ручними петельними
стібками.
4. Цей зріз приметати до спідниці та припрасувати.
5. Зріз прикріпити до спідниці машинною строчкою чи потайними ручними
стібками.
6. Нитки тимчасового з'єднання видалити.
7. Шов припрасувати.
ОСТАТОЧНА ОБРОБКА СПІДНИЦІ
1. Видалення залишків ниток тимчасового призначення.
2. Волого-теплова обробка спідниці.
3. Виметування петель та пришивання ґудзиків.
Немає коментарів:
Дописати коментар