10 клас

Тема 3: Основні інформаційні джерела. 

              Використання в проектній діяльності засобів Інтернету.

 Сьогодні Інтернет є досить доступним джерелом інформації. Виник він наприкінці 60-х років минулого сторіччя як дослідницький проект, що виконувався на замовлення військових США. Тоді була створена мережа за назвою АRPАNЕТ. Вона охоплювала більшу частину території США. Пізніше мережу кілька разів поліпшували й доопрацьовували з використанням нових технологій і в результаті дали назву Інтернет (Internet). На початку 90-х років інтернет-компанії стали пропонувати послуги, орієнтовані на потреби звичайних користувачів. Так поступово мережа стала розростатися й залучати людей усієї планети.

Фізично Інтернет складається із сотень тисяч з'єднаних між собою комп'ютерів, розкиданих по всьому світі. Комп'ютери в глобальній мережі взаємодіють між собою, використовуючи набір протоколів, які називаються ТСР/ІР (Transmission Control Protocol / Protocol Internet). Це набір правил, що регламентують способи передачі даних між комп'ютерами в мережі. Ці протоколи дозволяють комп'ютерам обмінюватися інформацією так, ніби вони напряму підключені один до одного.      

1. Основні поняття Інтернету.

Велику допомогу в пошуку інформації робить комп'ютерна мережа Інтернет — всесвітня інформаційна система, що являє собою сукупність усіх загальнодоступних Web-сайтів (англ. website  від web — павутина й site— місце).

1.1. Web-сайт. Web-сайт — це одна або декілька взаємопов'язаних Web-сторінок, об'єднаних темою, логічною структурою, оформленням або авторством. Будь-яка Web-сторінка структурно розбивається на дві частини: заголовок і тіло. У заголовку вказується службова інформація про всю Web-сторінку, а в тілі Web-сторінки описується її вміст. Web-сторінки можуть містити інформацію різного виду — текст, малюнки, фото, відео-, аудіозаписи.

1.2. Браузер. Для роботи з Web-сторінками використовують браузер (англ. browser - оглядач) — програмне забезпечення для перегляду Web-сайтів. Найбільш популярними браузерами є Google, Орега, Моzillа Firefox, Internet Explorer. Практично всі популярні браузери поширюються безкоштовно або «в комплекті» з іншим додатком. Браузер може виконувати запити Web-сторінок, їхню обробку, перехід від однієї сторінки до іншої. Такий перехід здійснюється за допомогою гіперпосилань.

1.3. Гіперпосилання. Гіперпосилання є одним із найбільш важливих елементів Web-сторінок. Можна сказати, що технологія Web розроблялася саме заради гіперпосилань. Їхнім завданням є динамічне пов'язування документів, що перебувають у різних файлах і на різних комп'ютерах. Дійсно, замість того, щоб переписувати й копіювати дані, набагато зручніше мати можливість указати в документі адресу першоджерела й перейти до нього натисканням миші.

Гіперпосиланням називається по-особливому відформатований текст або малюнок, що містить сховану адресу іншого Web-ресурсу. Натискання на гіперпосилання викликає перехід до заданого документа, який відобразиться або в активному, або в новому вікні оглядача.

Гіперпосилання може вказувати на документ, малюнок, мультимедійний файл, адресу електронної пошти. Перехід за гіперпосиланнями виконується швидко, при цьому ви навіть не будете знати адреси сторінки, на яку переходите.

Залежно від форми подання можна виділити наступні види гіперпосилань:

♦  текстові;

♦  графічні;

♦  рисунки.

Залежно від сайту, на який здійснюється перехід, можна виділити такі види гіперпосилань:

♦  локальні — посилання на інші частини того ж документа, звідки вони здійснюються (наприклад, посилання зі змісту глави публікації, посилання з одної глави на іншу від якого-небудь терміна на його визначення, розташоване в словнику термінів даної публікації тощо);

♦  глобальні — посилання на інші документи, у загальному випадку — на які-небудь ресурси, розташовані поза даним документом, наприклад в іншому файлі, що ніяк логічно не пов'язані з документом та існують незалежно від нього, або на сторінці іншого Web-сайту.

Знайти гіперпосилання в тексті Web-сторінки досить просто.

♦    Текстові гіперпосилання виділяються кольором і підкресленням.  

♦  Якщо гіперпосиланням виступає графічне зображення, то воно виділяється рамкою.

♦  При наведенні на гіперпосилання у вигляді малюнка покажчик миші набуває вигляду руки з піднятим указівним пальцем. При натисканні на посилання зазначена в ньому Web-сторінка автоматично відкривається в поточному вікні оглядача. І ви одержуєте можливість використовувати інформацію, яка міститься на цій сторінці. Така операція значно розширює межі інформаційного поля.

1.4. Сервер. ІР-адреса. Комп'ютер у мережі, на якому запущене програмне забезпечення, яке дозволяє відповідати на запити користувачів на одержання документів й інших даних, називається сервером.

Ідентифікатором комп'ютера або іншого устаткування мережі є його ІР-адреса (ІР Address). За своєю суттю ІР-адреса становить 32-бітну цифрову адресу у вигляді чотирьох чисел у межах від 0 до 255, розділених між собою крапками (наприклад, 232.155.56.3). Кожний комп'ютер, підключений до мережі Інтернет, має свою ІР-адресу. Треба зазначити, що поняття ІР-адреси має дуже важливе значення в мережі, тому що, з одного боку, він є засобом управління сайтами, а з іншого — засобом управління користувачами. Якщо відвідувач сайту є небажаним (наприклад хакер), то Web-майстер може заборонити йому доступ на сайт.

1.5. Система доменних імен. У мережі Інтернет створена система доменних імен (Domain Name Sistem).

Домен (франц. domain — область) в Інтернеті означає адресу сервера, на якому розміщено Web-сайт.

Домени діляться на рівні:

 За міжнародною згодою кожній країні виділене кодове позначення завдовжки 2-3 літери, яке називаєтьсядоменом першого рівня, або доменом («зоною») цієї країни. Так, якщо адреса сайту закінчується на .ua — то сайт розміщується в домені України, .ru — Росії, .fr - Франції, .jp — Японії тощо .

Існують домени першого рівня, пов'язані зі спрямованістю сайту: .соm — для комерційних, .огg — для некомерційних, .edu — для освітніх організацій тощо. 

 Домени другого рівня надаються підприємствам і приватним особам в оренду. У кожній зоні домени другого рівня видає спеціально вповноважена організація. Домен другого рівня, так само як і будь-якого іншого, повинен складатися з цифр і букв латинського алфавіту (наприклад, уаноо.соm). Вибираючи домен іншого рівня для свого сайту, намагаються підібрати таке слово, що відповідає назві організації або товару, легко читається й запам'ятовується.    

 Домени третього, четвертого й подальших рівнів створюються власником домена другого рівня. їх може бути необмежена кількість.

2. Робота з ресурсами Інтернету

Інформація, що розміщена на часто відвідуваних Web-сторінках, може бути збережена для наступного використання.

Це можна зробити двома шляхами: 

♦  зберегти адресу сторінки;

♦  зберегти саму сторінку.

2.1. Збереження адреси сторінки — робота із закладками 

 У всіх браузерах є спеціальний механізм для запам'ятовування адреси Web -сторінки, який називаєтьсязакладками. Перебуваючи на будь-якій Web-сторінці, досить дати команду збереження закладки, і адреса цієї сторінки буде збережена у вигляді гіперпосилання. Щоб знову звернутися до тієї ж сторінки, досить відкрити колекцію закладок і вибрати з них потрібну.

Послідовність роботи із закладками:

1) Щоб відкрити список закладок, у браузері Орега слід вибрати пункт меню Закладки, у браузері Microsoft Internet Explorer — меню Вибране. Після того, як з'явиться список, оберіть потрібний пункт. Наприклад, щоб створити нову закладку, слід обрати пункт меню Закладки→ Додати закладку, клацнути правою кнопкою миші й у меню, що з'явилось, вибрати пункт Додати в закладки. Необхідно давати закладці осмислене ім'я, щоб згодом її було легко розшукати серед інших.

2) Закладки можна поєднувати в папки. Щоб створити папку, слід вибрати пункт меню Закладки → Створити папку. Після цього, якщо ви захочете додати яку-небудь закладку в папку, а не в основний список, виберіть папку в меню Закладки й скористайтеся пунктом Додати закладку.

3) Щоб знову звернутися до тієї ж сторінки, необхідно відкрити меню «Закладки», вибрати відповідну адресу, клацнути по ній лівою кнопкою миші — і відкриється необхідна Web-сторінка.

Механізм закладок надзвичайно простий і зручний. Однак його можна зробити ще зручнішим, якщо час від часу впорядковувати закладки, групуючи закладки в папки за тематичним принципом. Звичайно під час роботи в Інтернеті закладки зберігають без групування — всі підряд, аби тільки побільше й швидше, а потім, в автономному режимі, не поспішаючи, розкладають у папки (у браузері Microsoft Internet Explorer для обслуговування закладок в автономному режимі є зручна команда Вибране → Упорядкувати вибране. Вона відкриває однойменне діалогове вікно, у якому є чотири командні кнопки: Створити папку, Перемістити, Перейменувати й Видалити. Цього досить для впорядкування списку закладок).

2.2. Збереження Web-сторінок

Завантажені Web-сторінки можна зберегти на жорсткому диску для наступного перегляду без підключення до мережі Інтернет, тобто в автономному режимі. Для ощадливої витрати коштів під час роботи в мережі доцільно не витрачати час на читання матеріалів, які надходять, а зберігати їх на жорсткому диску, щоб пізніше приділити їхньому вивченню стільки часу, скільки буде потрібно.

Команда на збереження поточної Web-сторінки виглядає так само, як і в багатьох інших додатках Windows:Файл→Зберегти як. Вона відкриває стандартне діалогове вікно збереження, у якому треба:

- вибрати будь-яку папку для збереження ресурсу;

- задати за власним бажанням ім'я ресурсу, що зберігається;

- вибрати тип кодування (зазвичай Кирилиця Windows);

- вибрати тип збереження:

♦Текстовий файл. При цьому зберігається тільки текст Web-сторінки. Якщо, наприклад, на Web-сторінці були таблиці, то вони не збережуться. Цей вид збереження пов'язаний із найбільшими втратами інформації. Але це й найкомпактніший спосіб збереження. Його застосовують у тих випадках, коли бажаний мінімальний обсяг збереження шуканої інформації. Наприклад, якщо ви збираєте матеріали для реферату, сидячи в інтернет-кафе, то повинні враховувати, на якому носії ви потім віднесете із собою інформацію.

♦Web-сторінка, тільки НТМL. Відбувається не тільки збереження тексту, а й повноцінно записуються таблиці. Однак вбудовані об'єкти (графіки, анімація, звук) ігноруються.

♦ Web-сторінка повністю — режим збереження, при якому копіюються й текст, і таблиці, і вбудовані об'єкти.

2.3. Перегляд збережених Web-сторінок

Перегляд збережених Web-сторінок виконується командою завантаження файла: Файл→Відкрити, після чого відкривається стандартне діалогове вікно з полем уведення локального шляху доступу до основного файла Web-сторінки. Пошук файла виконується за допомогою стандартних засобів Windows.

2.4. Електронна пошта (Е-mail)

Електронна пошта (Е-mail) — найпопулярніша служба Інтернету. Багато хто користується цим дешевим і швидким видом зв'язку. Електронна пошта дозволяє виконувати пересилання будь-яких типів файлів (тексти, зображення, звукові вставки) за адресами електронної пошти в будь-яку точку планети за короткий проміжок часу в будь-який час доби.

Для надсилання й одержання повідомлень користувач Інтернету повинен створити власну «поштову скриньку» — зареструватися на якому-небудь поштовому сервері (ukr.net, meta.ua та ін.) й отримати адресу електронної пошти.

В адресу входить ім'я користувача, символ @ і адреса поштового сервера вузла мережі. В адресі зазвичай зазначені країна й доменне ім'я. У ньому може бути присутнім код, що свідчить про тип організації, якій належить вузол (наприклад, соm — комерційна, edu — наукова, gov — урядова тощо).

Робота електронної пошти заснована на послідовній передачі інформації з мережі від одного поштового сервера ді іншого, поки повідомлення не досягне адресата. Перевагами електронної пошти є висока оперативність і низька вартість, а недолік електронної пошти полягає в обмеженості обсягу файлів, що надсилаються. Використовуючи можливості електронної пошти, ви можете переслати знайдену інформації з теми проекту тому члену вашої групи, що займається і систематизацією.

 Це цікаво

Перш ніж відкривати отримане електронною поштою повідомлення, переконайтеся в тому, що вам відомий адресат, який надіслав повідомлення, і зрозуміла тема повідомлення, оскільки при користуванні Інтернетом слід остерігатися фішинга.

Фішинг в Інтернеті — це спосіб шляхом обману одержати з комп'ютерів користувачів приватну або фінансову інформацію через повідомлення електронної пошти, схоже на повідомлення з банку або від відомого одержувача інтерактивного платежу. В електронному повідомленні містяться посилання на підробний веб-вузол, де потрібно ввести конфіденційну інформацію (наприклад, номер банківського рахунку або пароль доступу). Ці відомості шахраї згодом використовують для викрадення фінансових коштів, із рахунків надто довірливих користувачів Інтернету.