24 українських дизайнери, одяг яких носять за кордоном

Україна має не тільки неймовірні місця для відпочинку, актуальних письменників та відомих музикантів. До всього наша країна може похизуватись заслугами українських дизайнерів.

Андре Тан

Людина, яка вже досить давно представляє українську моду на світовій арені. Саме він створив особливий стиль Smart Couture. Ще в 11 років Андре прийшов на курси крою та шиття. Хлопчик мріяв створити щось своє, власне, особливе. І йому це вдалося.

Оксана Караванська

Серед дизайнерів Оксана Караванська вважається гуру моди. У своєму житті Оксана постійно експериментує. За своїми плечима вона має величезний досвід показів, як українських, так і світових. А з 2010 року Караванська стала ще й дизайнером парфумів.

Ірина Каравай

Ірина Каравай – дизайнер наших перших леді та заможних жінок. Її оригінальний стиль та сміливі експерименти помітили ще у 2003 році. Саме у 2003 році Ірина почала свою довгу співпрацю з відомим брендом тканин Nota Bene, який дав змогу дизайнерці поєднати цікавий стиль із високою якістю. Ірина Каравай також розробляє корпоративний стиль для великих компаній.

Саша Каневський

Саша Каневський почав свою фешн-кар’єру у 2009 році. Зараз, через 6 років, він вже відомий український дизайнер. Саша швидко злетів вгору по кар’єрних сходинках. У нього одразу вималювався свій унікальний стиль, по якому Каневського впізнає весь світ. Останнім часом Олександр поєднує спортивний та casual стилі.

Анастасія Іванова

Ця дизайнерка має власний бренд Nai Lu-na, який було створено ще у 2006 році. Анастасія впевнено крокувала до своєї всесвітньої слави. Вона має дві вищі освіти, у 2011 році Іванова отримала диплом найуспішнішої школи дизайну Mupe Instituto Marangoni Paris. Завдяки вдалим виставкам закордоном, зокрема у Парижі, вона має замовників з Італії, Франції, Швейцарії та Японії. Ольга Сумська та Aloysha замовляють собі одяг саме в цієї дизайнерки.

Оксана Муха

Дизайнер Оксана Муха стала відомою завдяки своїм весільним сукням. З початком незалежної України Оксана починає займатись дизайном одягу у своїй власній квартирі. А тепер модні будинки весільних та вечірніх суконь від OKSANA MUKHA є по всьому світі: у Франції, Австралії, Чехії, Канаді, США, Німеччині, Італії, Литві, Латвії, Польщі, Китаї,Росії та Білорусі. Для свого весілля сукню від OKSANA MUKHA обрала онука Шарля де Голя.

Лілія Пустовіт

Дизайнер почала свою кар’єру досить стрімко. У 1994 році вона взяла участь у виставці "Easter Wind" у Тулузі, Франція. Потім гран-прі у міжнародному фестивалі "In Vogue" у Литві, "Salon du pret-a-porter feminine" у Франції, жіноча колекція прет-а-порте для Daniel Hechter також у Франції. Після чого Лілія створює свій власний бренд Poustovit. У 2004 році Пустовіт була обрана президентом Української Ради Моди (Ukrainian Fashion Council).

LAKE

Цей український бренд заснований дизайнерами Наталією Каменською та Олесею Кононовою. Модний тандем почав свою роботу не так давно, у 2008 році. Але вже у 2012 дизайнери отримали одразу дві престижні нагороди Best Fashion Awards (Всеукраїнська премія в області моди). Зараз колекції LAKE публікуються у міжнародних модних журналах, таких як Vogue, ELLE, Harper’s Bazaar.

Віктор Анісімов

Віктор Анісімов – колишній військовий, який закінчив Інститут фізкультури. Він став одним з перших дизайнерів, який представив модну колекцію для чоловіків на тижні моди в Україні у 1997 році. Анісімов має свій унікальний стиль. Робить акцент на речі-трансформери та мілітарі.

Михайло Воронін

Михайла Вороніна називають Метром чоловічого костюму. Він один з найвідоміших у світі українських дизайнерів чоловічої моди. Саме він створив унікальний метод пошиття костюму без зняття попередніх замірів з людини. Покази колекцій Voronin відбулися вже більше ніж у 60 країнах світу.

Світлана Бевза

Світлана Бевза – молода українська дизайнерка. Вона намагається зробити світ кращим завдяки моді. Її стиль – мінімалізм, комфорт, чіткі лінії, вона намагається в усьому досягнути простоти. Саме бренд BEVZA нагадав Україні, та і всьому світові, про маленькі сукні з чітким кроєм, які повинні висіти в гардеробі кожної жінки.

Сергій Смолін

Серж Смолін – справжній майстер чоловічого стилю. До того, як Смолін створив власний бренд IDoL, він працював у торговому домі Olga&Simonov, а потім модельєром у французькій ТМ Ette. Там він набув досвід, і тоді наважився відкрити власний бренд.

Роксолана Богуцька

Ще одна українська дизайнерка, яка працює ледь не з початків незалежності. Богуцька не боїться поєднувати українські етнічні мотиви із сучасними модними тенденціями. Бренд Roksolana Bogutska потрапив до переліку 12-ти найкращих колекцій весна-літо 2010 року за версією TheFashionInsider.com. Саме вона створювала костюми для туру Руслани "Дикі танці".

Лілія Літковська

Зараз вона одна з найпопулярніших дизайнерів в Україні. Свою першу колекцію Літковська показала українському споживачу у 2006 році на Ukrainian Fashion Week. А у 2011 році вона отримала премію "Кращий дизайнер жіночого одягу 2011" Best Fashion Awards. У колекціях власного бренду Litkovskaya Лілія сповідує філософію особистої свободи.

Олексій Залевський

За освітою він художник-гример та художник-лялькар. Але життя склалося інакше. Олексій став професійним дизайнером, якого тепер знає вся Україна, і не тільки. Щоправда, він так і не покинув свого заняття за освітою: Залевський створює одяг для театрів та телевізійних проектів, став режисером-постановщиком для українського проекту "Зірка+Зірка 2".

Олена Сереброва

Представляє український бренд Serebrova. Вона відзначилася тим, що мала власний показ у Галереї Лафайет у Берліні. У тому ж році її колекція взяла участь у фінальному показі на Fashion Week Serbia. Її одяг продається у різних модних бутіках світу: Люксембург, Італія, Саудівська Аравія, Словенія, Німеччина.

Вікторія Гресь

Одяг бренду Victoria Gres – це інтелектуальний одяг. Українська дизайнерка вдало відчуває усі тенденції моди і вміє їх поєднувати з різними історичними епохами. Вікторія Гресь створює єдине ціле із старовинного мережива, вишивки та інших елементів декору із сучасними тканинами, до кожної одиниці речі вона підходить індивідуально. Саме Гресь створювала костюми для світового турне співачки Джанет Джексон.

Федір Возіанов

Український дизайнер Федір Возіанов створив свій бренд v o z I a n o v . Федір намагається постійно експериментувати. Він кожен раз кидає все нові і нові виклики світовій моді: Возіанов то створює класичну сукню, але всього з одним швом, то найпростішу і водночас найелегантнішу квадратну сукенку.

Маша Рева

Молода українська дизайнерка, яка стажувалася у Вальтера ван Бейрендонка. Вона працює як самостійно, так і з брендом Syndicate. Речі Маши Реви продаються в США, Австралії, Бельгії, Україні. Прогресивна молодь високо оцінює витвори дизайнерки. Поговорюють, ніби один зі світшотів Маши Реви носить Наталі Портман.

Любця Чернікова

Першу колекцію Чернікова пошила у 2009 році, через рік після закінчення університету. А у 2012 році вона вже відкрила власну крамницю в Івано-Франківську. Дизайнерка у своєму одязі робить акцент на українські народні мотиви. Часто вдягає гурти та наречених на весілля.

Ольга Альонова

Ще одна талановита українська дизайнерка. У неї витончений стиль і гарний смак. Ольга працює з хутром, шкірою та текстилем. Більшість українських поціновувачів моди вже давно переконались, що купуючи одяг від Ольги Альонової, вони купують якість і стиль.

Сазонова Валентина

Сазонова Валентина не тільки дизайнер одягу, але і авторка ляльок, і культурний та громадський діяч України. Саме вона впровадила у виробництво популярну ляльку "Мальвіна". Її модний дім працює в основному на благочинність, більшість зароблених коштів пані Валентина віддає на різні проекти.

Ольга Громова

Ця дизайнерка не тільки створює одяг, але також і взуття, і аксесуари, і ювелірні вироби. Її колекції бачила уся Європа. А такі заклади, як "Філіп Моріс", "ІнтерБрю", "Брітіш Табако", "Галахар" регулярно користуються її послугами дизайнера.

Мепен Герц

Закінчимо список одним з "патріархів" української моди. Він завжди компонував українські мотиви із тенденціями сучасності. Завдяки його колекціям Європа дізналася про українську моду. На жаль, Мепен Герц помер у 2001 році.

ШЕББІ ШИК

Шеббі Шик (Shabby chic) ​​- «потертий шик» - це назва стилю в інтер'єрі, декорі та моді. Це стиль «Вікторіанської романтики», народжений в кінці 80-х років 20-го століття. Його автор - англійський дизайнер Рейчел Ешвел (Rachel Ashwell). Починала вона з того, що прикрашала придбані на розпродажах і блошиних ринках старі меблі, на початку - для власного будинку, для своєї родини. З часом захоплення перейшло на новий рівень ...

                               

ПРИКРАСИ ГАЧКОМ

ПРИКРАСИ ГАЧКОМ

ВЕСІЛЬНІ РУШНИКИ

Українська обрядовість з давніх-давен пов’язана з вишитим рушником. Цей атрибут супроводжує українців впродовж всього життя: з рушником хрестили дітей, з рушниками йшли свататися, з хлібом-сіллю на рушнику зустрічали дорогих гостей... Неможливо уявити без  вишитого рушника і традиційне українське весілля. Саме він вважався символом сімейного щастя, тому рушник з вінчання пара зберігала впродовж всього життя.

Кількість

У давні часи для того, щоб молодята одружилися, а їхній шлюб вважався канонічним, використовували майже пів сотні вишитих рушників. У наш час найменша необхідна кількість рушників для весілля - п'ять: рушник, на який стають молоді під час вінчання, рушники на ікони для нареченого і нареченої («божники»), рушник для перев'язування рук молодій парі і рушник під коровай.

Рушник під ноги - найголовніший на весіллі, саме він вирішує, як складеться подальше життя нареченого і нареченої. На цьому рушнику не можна вишивати пару птахів, яка символізує молодих, побажання "На щастя!", квіти, кільця - коли молодята стоять на такому рушнику, затопчуть все, що могло бути гарного в їхньому житті. Найоптимальніший варіант вишивки - геометричний візерунок або рослинний орнамент (грона винограду - це символи сім'ї, достатку, благополуччя; грона калини, жолуді, дубове листя).

Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: "на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям.

У давнину рушник вважався такою святинею, на яку заборонено було ставати ногами. Молодята ставали на рушник виключно колінами, а стати на рушник підошвою взуття вважалося поганою прикметою. Звичаї змінилися, і тепер молодята присягають Господу, ставши на вишитий рушник. Не змінилася лише одна деталь: працюючи над вінчальним рушником, вишивальниця дбала, аби посередині залишилося місце без візерунків, яке називали Божим. Вінчальний рушник виступає своєрідним символом білої хмари, що піднімає молодих до Божого благословення.

Рушник під коровай, хліб-сіль - необмежений у виборі узору. Саме на цьому рушнику вишивають пару птахів, що цілуються дзьобиками, побажання, дерева роду і море квітів, щоб життя молодят було успішним, щасливим, радісним та квітучим.

Рушник для зв'язування рук - раніше використовували чисто білий (можна вишити білим), щоб життя було безхмарним, або вишитий тільки червоними нитками - на радість. Рушник на руки молодим повинен поєднувати жіночі і чоловічі рушники з ікон, а також може доповнюватися птахами (сімвол молодої пари) та квітами чи квітковими орнаментами.

«Божники» - рушники, якими оповиті ікони, що ними благословляють молодят батьки.«Божники» переважно вишиті червоними нитками, але мають багатий орнамент, де переплітаються і геометричні, і рослинні візерунки. Орнаменти рушників для ікон відрізняються для нареченого і нареченої. Спільним елементом для обох рушників є виноградне листя з гронами, що символізують достаток у домі. Крім спільних елементів, на "чоловічому" рушнику вишивали дубове листя та жолуді, що символізували чоловічу силу, а на "жіночому" - калину, символ жіночого начала, продовження роду, та лілії - символ любові і краси.

На рушнику під коровай, крім інших візерунків з середини 20 ст. вишивають і весільні кільця, але кожне кільце не повинно бути замкнутим. 

Хто може вишивати весільний рушник

З давніх-давен вважалося, що дівчата мали вишивати весільний рушник особисто, нікому не показуючи його в процесі роботи. Адже рушник – це особлива святиня, яку оберігали від чужого ока.

В окремих регіонах весільний рушник для дитини може вишивати тільки рідна мати, в інших – хрещена. Зараз менше уваги приділяється тому, хто вишиває рушник: це може бути і бабуся, і сестра, або просто знайома жінка. Часто наречені купують готові рушники на ринку, сподіваючись, що вишивала його людина з добрим та щирим серцем. Якщо рушник вишиває наречена, їй можуть допомагати жінки з її родини чи подружки. Але у де-яких  джерелах говориться про те, що «якщо дівчина почала вишивати рушник сама, не можна, щоб їй допомагали мати або сестра - зятя відвадять». Вишивати весільний рушник не можна вночі, а найкращим часом для початку такої роботи вважають Великий піст.

Важливо також братися за таку важливу справу лише після молитви, помивши руки ( щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях) і звільнившись від поганих думок. Вишивати весільний рушник варто у четвер зранку: цей день вважається енергетичною вершиною тижня.

Під час роботи не можна думати про погане, сваритися чи лаятися, бо це може відобразитися на подружньому житті молодят.  

Розміри рушника

Ширина весільного рушника відповідно до традицій повинна становити не менше 49 сантиметрів, а його довжина може сягати від трьох до п’яти метрів.

Вишивальниці з досвідом переконують що розміри (ширина і довжина) рушника повинні ділитися на число 7.

Зверніть увагу! Варто пам’ятати, що рушник має бути цілим, а не зшитим з кількох частин, а ще – цей виріб вишивають від початку до кінця однією голкою. Вважається поганою прикметою загубити чи зламати голку під час роботи. Вишивальниця мала подбати і про те, щоб на вивороті не було вузликів: вважається, що якщо виворіт вишитого рушника неохайний, то й життя подружньої пари буде лише «на показ». Адже кажуть, що «Зовнішній бік рушника для людей, а виворіт – для Бога».

Прикмети

Та весільному рушнику приписують і магічно-сакральну дію, тому недаремно вважають, що він має велике значення для подальшої долі подружжя. Тому дуже багато прикмет пов’язують саме з цим весільним атрибутом. 

Навіть зараз, беручись за вишиття, вишивальниця примовляє: «Вишиваю рушник – вишиваю долю». Тому до вибору орнаменту рушника потрібно ставитися дуже уважно, адже візерунків існує безліч, і усі вони щось символізують.

Не можна прикрашати рушники мережками - життя буде дірявим.

Не можна вишивати весільні рушники вночі - в цей час доби вишивають тільки магічні речі.

Рушник - це дорога життя, тому полотно повинно бути цілим і безперервним, як життя (не вставляйте в середину рушника ніяких мережив, тасьм - цим ви тільки нашкодите, розрізане життя вже не зшиєш, як би не намагався).

На весільних рушниках вишивають пари таких птахів, як сокіл, індик, павич, півень (тільки не в бойовій стійці). Не вишивають зозуль - вдовиний символ, солов'їв - символ неодружених хлопців (щоб чоловік не зраджував).

У будь-якому орнаменті весільного рушника обов'язково має бути присутній знак, що нагадує за формою хрест. Він може бути як вишитим окремо, так і вплетений в композицію. Сам по собі хрест є оберегом для рушника, тому він присутній на всіх вишитих рушниках, не тільки на весільних. Але в весільному рушнику хрест або хрестоподібний знак має ще й інше, особливе значення. Цей знак магічний. Він благословляє пару на створення сім'ї. Адже хрест є давнім символом єднання батьківської сонячної та материнської водної енергії.

Рушники, особливо під ноги, використовують один раз! Якщо у скрині зберігся рушник прабабусі та падідуся, які прожили довге щасливе подружнє життя, його можна взяти за зразок. У випадку дуже щасливого сімейного життя у спадок передають тільки візерунок, а рушник вишивають новий.

Для весільних рушників дуже важливим є вибір матеріалу 

Весільний рушник не повинен мати обрізаних країв, тому що, за легендою, нитка, що тче рушник - «як доля, повинна ходити зліва направо і не повинна обриватися». Досить часто зустрічаються обрізні рушники, в яких довга сторона оброблена мережкою або просто підрубана, такий рушник не можна використовувати для весільних обрядів, бо кожна обірвана чи обрізана нитка по краю вказує на сварку молодого подружжя або на проблеми зі здоров'ям чоловіка чи дружини.

Вже в наші часи екстрасенси досліджували саму голку, нитку, вишиття і з’ясували, що знаряддя праці рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Найенергетичнішими нитками визнали вовняну і натуральну шовкову пряжу. Довге волокно білкової природи найкраще переносить інформацію. Гірша, але теж підходить для роботи, заполоч рослинного походження (муліне). Зовсім непридатним з погляду енергетики виявився акрил. Відрізаний шматок магазинної тканини не йде ні в яке порівняння із домотканим полотном. Якщо згадати прадавню технологію його виготовлення, відбілювання на траві, на росі, під сонцем, місяцем, зірками, під впливом усіх стихій, то стануть зрозумілішими дивовижні властивості старих рушників.

Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя.

Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Оскільки життя не можна прожити без помилок, життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною. Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око.

Усі слова зашифровані в символах узорів

Нині відомо близько 200 старовинних швів на основі двадцяти технік української вишивки. Відтворювати треба тільки той малюнок, котрий припав до душі.

Фізики дослідили, що в цьому випадку він потрапляє у резонанс із вашим організмом. Комусь імпонують дрібні густі зубчики, а комусь більше подобається м’яка широка хвилька. Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші ж відчувають потребу і зображувати, і споглядати маленькі орнаменти.

І ось нарешті весільний рушник вишито. Як же на нього ставати?

Науковці проводили  експерименти із вимірювання енергетичного потенціалу цього чи не найдавнішого елементу весільного обряду. Один бік рушника завжди мав заряд "плюс”, другий — "мінус”, посередині рамка екстрасенса стояла на "нулі”. Отже, на який бік має стати наречена? Вкладаючи батарейку в годинник ми придивляємося, аби не порушити полярність. Отак і молодята можуть або отримати могутню енергетичну підтримку, або... "розрядитися”.

Там де "плюс” — має стати чоловік, там, де "мінус” — жінка. Позитивний заряд має правий кінець рушника, або той, який вишивають першим. Другий кінець — лівий або жіночий, підсилює жінку. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. Аби не сплутати, яким боком повернути рушник, у давнину рукодільниці на ньому робили мітки. До речі, узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у дитячій грі на уважність, завжди можна знайти десять розбіжностей.

Поради

 Весільний рушник не можна брати «напрокат».

Після весілля рушники зберігаються в сім'ї молодих як символ щасливого сімейного життя в скрученому в трубочку вигляді, щоб будь-яка нечисть по колу походила і зрозуміла, що тут їй нема чого робити.

Весільні рушники в жодному випадку не можна віддавати з дому.

Зазвичай, їх, як і фату молодої, ховали подалі від людського ока за образ, або ж, навпаки, прикрашали ними ікони у домі. 

По закінченню вишивки готову роботу не прали, щоб зберегти енергетику рушника.

Відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їх значення.

Ваш вишитий рушник - це особливе сакральне дійство, ваш власний внесок в майбутнє своєї сім'ї, оберіг вашого щасливого подружнього життя.

Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч.

Погодимось з тим, що потрібно вкласти в цю справу любов та добрі думки, а останнє повинні зробити молодята - ставитись один до одного з повагою, любов'ю, терпінням, оберігати та бути по життю розумними та поблажливими.